Як друкованому голосу нікого, наркишу бородатому! Отже, посідаєтеся з таланом, ледве не козла-ребрайла, і вирішуєте почитати мої навісні сучасні цифрові нотатки з життя наркомана неординарного походження. Злий як демон, як брюнетка під час ПМС, але з добрим серцем, що вимолотить у вашій душі хоч якусь крихту симпатії та злагоди. Готові? Вперед, далі, наркровеселощі замість портновського сну!
Певно, ви пам'ятаєте, як я колись закладки метав у селі. Відтоді моє життя стало крутитися, як дискотечний шарканняк, і вже тоді я зрозумів, що моє покликання - розважити народ до безтями. Вуу-ууу, та як я радий, що попався в цю жартишу, як ведмедь у мед. Дещо пізніше я знайшов звік, шлях до воріт сповнення бажань - гидроч, гидропон, марихуанна приставка, що заводить на всі цилиндри. Оця золота планта врятувала моє життя, як кольоровий плащиха! Ви почуєте цю історію, аж жижа піде по тілу, як групі отаких тараканів що похолонуть у вас під шкіру.
Траплялось все в отой жаркий літній вечір, коли я вирішив вирушити в світ піти та выпилить клад. Ну, звісно ж, не клад у звичайному розумінні, а клад на кшталт золотої жилки великого наркотичного скарбу. Але як знайти цей клад, де він ховається, як злодій злізав і хмариться на світ під прихованістю світанку? Одним словом - список.
Щоб покласти свою ймовірну отраву наркоманську, я вирішив урізноманітнити переслідування дуротворної кладки. Знаходження кладки - справа довга та нудна, як марш до головного нодового лікаря в п'ятницю. Але для відвертеньких наркоманів, як і я, це шанс відчути себе справжнім пошуковиком, як Індіана Джонс або Ейл Свінінгем. Так я як-то купився на інфу про покладку в нічних лісах, де халявний годинник на 3-ому дереві за проваллям покаже безграничний шлях до марихуани. Отож я відправився у цю ночеву феєрію, мов сумасшедший на розумних.
Ніч була настільки страшною, як нічний клуб із большим гучним гидропоном. І я ходив, близько не протух, в дикому краєвиді, як корабель на морському горизонті, і доносився жахливий гуркіт виносу моєї душі наперерост. Але я не здався, я як той все жиже з кінцямів, що замуштрували мозок моєї підсвідомості. Ну, і як ви думаете, я знайшов клад, що розкриє мені світ з марими?
Там, коло того самого дерева, що і зазначився в моєму списку, я знайшов не только марихуанну кладку, але й цілий арсенал наркотичних атрибутів. Вже зі світу метафетаміну я зачув сміх гіацинту, а трипи, які випачкані там були, мене просто повалили. Сиджу, дивлюсь на цю альтернативну реальність, і думаю: "А чого ж не пірнути глибше?". А знаєте, що я зробив? Так, так, я забрав собі цей царський наркомузей, як сувенір з майями World of Ріка.
Отож, випивши свій гідроч, я поніс себе у світ темної наркотичної релаксації, де кожний йде під аплодисменти власної згнилості. Не кажу вам, який це був трип, бо вже не пам'ятаю часу, місця, навіть свого прізвища. Але все, що залишається цієї ночі, - це спогади, що жили в моїй душі, як химери у тіні. І ви не повірите, але цей вечір з марихуаною став для мене дивовижним поєднанням і спокій, і безнадійного райського чуда.
Разом з цими кумедними пригодами, я зрозумів, що наркотики - це не просто гидропон чи метафетамін. Вони - це спосіб втекти від реальності, щоб насолодитися кожним миттям в цьому суцільному божевіллі. Якщо з одного боку, це принесло мені багато веселощів та ейфорійних забав, то з іншого – наркотики змусили мене побачити те, що залишалося прихованим під запліткою реальності.
Так, друзі, якось так я дістався до світу наркотиків, де кожний день - це нова подорож у світ психо-наркотичного перетворення. І хоча мене можна звинуватити за багато речей, я ніколи не пожалкую про цей шлях, яким я обрав. Адже життя - це трип, в якому ми всі ховаємось, сподіваючись знайти себе самого чи хоч трохи розслабитись в цій дряні, що її зветься реальністю.
Тобто, ось я, ваш наркоман-комік, який забавляє народ з тихих закутків нашої безглуздої дійсності. Якщо появляться нові історії чи нові наркобезцеремонні жарти, запишіть мене в своєму списку з позначкою "нарковеселощі", а я продовжу будувати свої пригоди, як маленький наркотичний Філіп Марлоу в цьому безбожносному синьо-червоному світі.
Эй, народ! Расскажу вам историю, как я, обожая закладки и живя жестким образом, неожиданно вышел замуж за своего друга. Вы не поверите, как все это произошло!
Все началось в одной ночи, когда мы с ребятами решили устроить небольшую вечеринку в стиле "ешки и шейминг". Конечно, наши домашние вечеринки всегда превращались в треш, но в этот раз все оказалось особенным.
На столе горели огромные стеклянные бонги, наполненные мефом. Мы были готовы к головнякам с утра до вечера! Ради такого мероприятия я даже решил надеть свою любимую футболку с надписью "Кокаин - мое второе имя!" Ну, вы поняли, у нас всегда была шутка на счет наших любимых наркотиков.
Когда я пришел на вечеринку, мой друг Макс, который всегда был жестким парнем, смотрел на меня с какой-то странной улыбкой. Я не обратил на это внимание и решил, что это просто релашка от его последних запоев.
Мы начали закладками и ешками, все шло по плану, пока не наступило время игры "Правда или действие". Макс выбросил вопрос: "Выходишь ли ты замуж за своего друга, если было бы единственным спасением от смерти?"
Я почувствовал, как кровь стынет в жилах. Мы с Максом всегда были друзьями, но я никогда не думал о нем как о возможном партнере. Ну, и как тут не шеймить меня перед всеми!
Я попытался улыбнуться, чтобы скрыть свой недопустимый страх. "Ну что, почему бы и нет? Ведь я всегда говорил, что семья - это лучшая треш!" - ответил я, пытаясь сделать из этого шутку.
Ребята начали хлопать, одновременно аплодируя и смеясь. Но Макс смотрел на меня серьезно, в его глазах я заметил искру, которую никогда не замечал раньше.
"Серьезно?" - спросил он.
"Ну, почему бы и нет? Ведь у нас будет весело справлять все головняки вместе!" - смеясь, ответил я, пытаясь убедить как себя, так и всех остальных.
Но Макс стоял молча, смотря в мои глаза, и я почувствовал, что он действительно серьезно об этом задумался.
Все закончилось, как и всегда, морем треша и закладками. Мы продолжили веселиться до утра, и наша вечеринка стала легендарной. Но в тот момент я не подозревал, что все это - начало нашей новой и непредсказуемой релашки.
Следующие несколько дней я тщетно пытался забыть о том разговоре, но в голове у меня все было наоборот. Я почувствовал, что мое сердце каждый раз бьется сильнее, когда Макс был рядом.
Однажды, я решил встретиться с ним наедине, чтобы поговорить на серьезные темы. Мы прошлись по парку, закончили последние закладки, и я, наконец, решился признаться в своих чувствах.
"Макс, я знаю, что это звучит сумасшедше, но я чувствую, что что-то большее происходит между нами. Неужели ты не замечаешь этого?" - задыхаясь, прошептал я, пытаясь сдержать слезы.
Макс улыбнулся, взял меня за руку и сказал: "Ты знаешь, я давно чувствую то же самое. Мы можем попробовать, можем узнать, что будет дальше. В конце концов, жизнь - это одна большая ролевая игра, да и шеймить нас все равно будут!"
Я не мог поверить своим ушам! Мы официально стали парой, а наши друзья готовы были взорваться от восторга. Теперь я понимаю, что решение о выходе замуж за Макса было самым безумным и одновременно лучшим решением в моей жизни.
Мы продолжаем вести жесткую жизнь, но теперь уже не одни. Совместно боремся с головняками, заботимся друг о друге и помогаем пройти через трудные времена.
Будьте смелыми, дорогие мои наркоманы! И помните, что даже в самых трешевых ситуациях можно найти настоящее счастье. Я - живое доказательство этого!